пЕРЕВІРНІ РОБОТИ З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ (2КЛАС) ЗА ОНОВЛЕНОЮ ПРОГРАМОЮ 2016
Підсумкові перевірки в 2 класі з літературного читання
Контрольна робота №1.
Аудіювання
Казка про липку і зажерливу бабу
(уривок)
Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба й каже:
-- Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити.
-- Добре, -- каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс.
Приходить дід до лісу, вибрав липку. Тільки замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує -- липка каже людською мовою:
-- Ой, не рубай мене, чоловіче добрий, я тобі в пригоді стану!
Дід із переляку й сокиру впустив. Постояв, подумав та й пішов додому.
Приходить додому та й розповідає про свою пригоду. А баба й каже:
-- От який же ти дурень! Піди зараз до липки й попроси конячку з возом. Хіба ми ще не находилися з тобою?
-- Та як так, то й так,-- каже дід.
Надів шапку та й пішов. Приходить до липки та й каже:
-- Липко, липко, казала баба, щоб ти дала нам конячку з возом.
-- Добре, -- каже липка. — Іди додому.
Приходить дід додому, а біля хати стоїть уже віз, і конячка біля нього прив΄язана. (157 слів)
1. Як жили дід і баба?
А бідно; б багато; в невідомо.
2. Для чого баба послала діда у ліс?
А На полювання; б Вирубати липку; в Назбирати грибів.
3. Яка пригода трапилася з ним у лісі?
А Він убив зайця; б Він зустрів вовка; в З ним заговорила липка.
4. Що зробив дід?
А Зрубав липку; б Він перелякався і пішов додому; в Попросив у липки грошей.
5. Для чого баба послала діда знову в ліс?
А Зрубати липку; б Попросити щось у липки, в по гриби.
6. Як вчинила липка?
А Прогнала діда; б Розсердилась; в Дала все, що просили.
Контрольна робота №2. Аудіювання
Названий батько
Контрольна робота № 3.
Усний переказ
1. Прочитай текст.
Пихатий півень
Ходить півень по подвір’ю. Побачив він райдугу барвисту на небі і сміється:
— У мене хвіст такий самий барвистий, кращий, ніж райдуга.
Та ось пішов дощ. Замочив пихатому півневі хвоста. Звис хвіст аж до землі.
Соромно стало півневі. Втік він на сідало й більше ніколи не хвалився.
(47 слів) Василь Сухомлинський
2. Підготуй докладний усний переказ тексту за запитаннями.
1.Де ходив півень?
3. Що побачив він на небі?
4. Чим хвалився півень?
5. Що трапилось далі?
6. Що заподіяв дощ пихатому півневі?
7. Що зробив хвалько від сорому?
8. Чи хвалився він іще?
ІІ 1. Прочитай текст.
Смачні груші
Одного разу вирішили Дениско та Олег грушами поласувати. А вони високо на дереві висять — не дістати. Що робити? Дениско скинув піджак і поліз на грушу. Олег став його підсаджувати.
Угорі погрозливо гули бджоли. Та хлоп’ята не злякалися бджіл.
Невдовзі вони ласували смачними медовими грушами.
(44 слова) Із журналу
2. Підготуй докладний усний переказ тексту за поданим планом.
План
1.Груші на дереві.
2.Дениско лізе на грушу.
3.Погрозливий гул бджіл.
4.Винагорода за сміливість.
Читання вголос
Перевірка здійснюється в усній формі, індивідуально, враховуючи комплекс показників: правильність, спосіб читання, виразність, темп, розуміння прочитаного.
Орієнтовні показники темпу читання 2 кл. І семестр – 35-45сл/хв., ІІ семестр – 50-60 сл/хв. (окремо не оцінюється)
Для читання учневі пропонується художній текст обсягом 120-150 слів. Береться до уваги спосіб читання, темп. Після читання учню пропонується усно відповісти на запитання на розуміння фактичного змісту прочитаного: хто?, що?, які?, де?, коли?, як?, які і як відбувались події?, хто персонажі?, що вони робили?, до якого жанру належить твір?
Після наступного перечитування перевіряється виразність, правильність читання, а завдання на розуміння прочитаного стосуються визначення теми, основної думки; встановлення смислових та причинно-наслідкових зв’язків, рис характеру персонажів, мотивів їх вчинків.
Орієнтовні вимоги до оцінювання сформованості навички читання вголос
Рівень навчальних досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Повторно перечитує окремі слова, закінчення слів, робить великі паузи між словами, реченнями. Виявляє нерозуміння тексту як у цілому, так і змісту окремих речень
|
2
|
Учень/учениця читає переважно складами, з тривалими паузами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але розуміє зміст окремих речень
| |
3
|
Учень/учениця значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але частково розуміє зміст окремих фактів
| |
Середній
|
4
|
Учень/учениця читає словами і складами. Читання монотонне. Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому, але розуміє окремі факти
|
5
|
Учень/учениця читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Виявляє неповне розуміння фактичного змісту тексту
| |
6
|
Учень/учениця читає переважно плавно, цілими словами, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів. Недостатньо повно розуміє фактичний зміст тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору, встановленні смислових зв’язків
| |
Достатній
|
7
|
Учень/учениця читає плавно, цілими словами без зайвих пауз. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок. Виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору
|
8
|
Учень/учениця читає плавно словами, правильно. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів. Усвідомлює фактичний зміст тексту, але не повно розуміє його основний смисл. Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
| |
9
|
Учень/учениця читає плавно словами і групами слів, правильно. Припускається окремих орфоепічних помилок. Усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
| |
Високий
|
10
|
Учень/учениця читає правильно, плавно словами і групами слів. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки. У повному обсязі усвідомлює фактичний зміст та основний смисл текстів. Іноді припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
11
|
Учень/учениця читає правильно, плавно словами і групами слів, із дотриманням норм літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
| |
12
|
Учень/учениця читає правильно, плавно, словами і групами слів із дотриманням норм літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено розуміє фактичний зміст та основний смисл текстів, встановлює смислові, причиново-наслідкові зв’язки
|
Журнал обліку техніки читання
№
|
ПІП
|
Спосіб читання
|
Правильність читання
(к-сть помилок)
|
Темп читання
|
Розуміння прочитаного
|
Виразність читання
| ||||
+ розуміє
|
+ частково І розуміє
|
І не розуміє
|
паузи
|
Логічні наголоси
|
інтонація
| |||||
1
| ||||||||||
2
| ||||||||||
3
| ||||||||||
4
| ||||||||||
5
| ||||||||||
6
| ||||||||||
7
| ||||||||||
8
| ||||||||||
9
| ||||||||||
10
| ||||||||||
11
| ||||||||||
12
| ||||||||||
13
| ||||||||||
14
| ||||||||||
15
| ||||||||||
16
| ||||||||||
17
| ||||||||||
18
| ||||||||||
Контрольна робота № 4.
Читання вголос
Чого синичка повеселішала
Рано-вранці синичка прокинулась, поглянула з високого 7
ясеня на снігові кучугури, на заячі сліди біля старого 16
пенька. І раптом… дзвінко заспівала й здивувалася: 23
-- Чого мені весело? Адже дерева ще чорні, навіть 31
торішнього листячка нема! 34
Пташка випурхнула з дупла й полетіла до знайомої 42
горобини, де є ще ягоди. Вночі вітер позбивав їх з гілок 53
і тепер вони червоними жаринками горіли на снігу. 61
Синичка поснідала і знову заспівала… 66
-- Чого мені так весело сьогодні? Треба спитати кого - 74
небудь! 75
І вона полетіла на галявину. Там був справжній 83
пташиний базар. Усі дзвінко щебетали, свистіли, 89
тьохкали й кружляли над чорною смужкою посеред 96
білого снігу. 98
Синичка глянула на смужку й зраділа: 104
-- Тепер я знаю, чого мені весело! Сьогодні сонечко 112
піднялося вище, і народилася проталинка. Незабаром 118
весна все заквітчає! 121
Синичка полинула в небо й заспівала найкращу пісеньку.
(129 слів) За Юрієм Ярмишем
1. Коли прокинулась синичка?
2. Що здивувало пташину?
3. Чим поснідала синичка?
4. Про що вирішила спитати пташка у кого-небудь?
5. Куди вона полетіла?
6. Що викликало радість у синички?
7. Про що свідчила проталина?
ІІ 1. Чому раділа синичка?
2. Що свідчить про те, що надворі зима?
3. Що свідчить про наближення весни?
4. До якого жанру належить твір?
5. Як автор описав ягідки горобини?
6. Кий рядочок твору передає головну думку твору?
Неслухняна білочка
Жила собі старенька білка, і було в неї три дочки. 10
Старші дві працьовиті були, вже навіть навчилися собі 18
їжу добувати. Та от молодша тільки те й робила, що 28
гралася. Ось уже й літо минуло, осінь прийшла. А 37
молодша білочка ще їжі собі добути не може. 45
Розхвилювалась старенька мати й пішла до мудрої 52
сови поради просити. А дочкам сказала, щоб дверей 60
нікому не відчиняли і самі з дому не йшли. 69
Наймолодша дочка не втрималася і вистрибнула на 76
вулицю. Вона стрибала по купах листя, поки не заблукала. 85
Сіла на пеньок і заплакала. 90
-- Ой, хто це посмів на мене сісти та ще й плакати? 101
Маленька білочка сказала, що вона заблукала і дуже 109
хоче їсти. 111
-- Ти не плач.—сказав пеньок.—А краще піди он 120
до того дерева. Там є багато горіхів. 127
Подякувавши, білочка побігла до дерева і раптом 134
почула чийсь плач. Вона зрозуміла, що це її дупло, а 144
плаче її мамам. Білочка пообіцяла мамі, що завжди її 153
слухатиме. Відтепер мама пишається дочкою. 158
За Софією Лупанов
І 1. Скільки дочок було у білочки?
2. Яка донька не вміла добути собі їжу?
3. До кого пішла за порадою мама білка?
4. Що зробила молодша дочка?
5. Хто показав їй ,де є горіхи?
6. Що знайшла білочка на дереві?
7. Що вона пообіцяла мамі?
ІІ 1. До якого жанру належить прочитаний твір?
2. Що непокоїло стару білку?
3. Хто міг дати мудру пораду?
4. Чому заблудилася третя дочка?
5. Яким виявився старий пеньок?
6. За що мама тепер пишається дочкою?
7 Чого вчить нас ця казка?
Серйозне запитання
2
У спекотній Африці жило левенятко, яке дуже 9
полюбляло ставити запитання. Воно було ще зовсім 16
маленьке і багато чого не розуміло, тому і цікавилось 25
всім. Одного разу маленьке левенятко запитало у 32
великої мудрої черепахи: 35
-- Скажи мені, черепахо, як зробити так, щоб можна 43
було подивитися на сонце, і при цьому не боліли очі? 53
Адже кажуть, що на сонці можна побачити якісь плями. 62
Черепаха подумала і відповіла: 66
- А ти сам запропонуй щось цікаве 72
Володимир Богат
І 1. Назви дійових осіб цієї казки.
2. Де жило левеня?
3. Чому воно багато запитувало?
4. Про що запитало левеня у черепахи?
5. Що відповіла черепаха?
ІІ 1. Яким було левенятко?
2. Чому черепаха мудра?
3. Чому цей твір можна назвати казкою?
4. Що, на твою думку, запропонує левеня?
Ведмідь і павучок 3
(Українська народна казка) 6
Одного разу після мандрівки по лісу ведмідь заліз у 15
барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, 24
що по його лапі повзе павучок. 30
- Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити? - 39
роздратовано пробурмотів ведмідь. Розсердився на 44
павучка і хотів було його вбити. 50
Що міг вдіяти маленький павучок проти такого велетня? 58
- Даруйте, дядьку, я більше не буду, - почав благати 66
павучок ведмедя. – Відпустіть мене, я вам ще в 74
пригоді стану. 76
- Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? -- 83
здивувався старий ведмідь. – Яка може бути з тебе 91
поміч? 92
Але пожалів павучка і відпустив. 97
І 1. Хто спав у барлозі?
2. Що він побачив, коли прокинувся?
3. Що хотів зробити ведмідь?
4. Що попрохав павучок?
5. Що пообіцяв малий за свою свободу?
6. Що зробив ведмідь?
ІІ 1. Який жанр цього твору?
2. Скільки дійових осіб у творі?
3. Чому роздратувався ведмідь?
4. Чим павучок розчулив ведмедя?
Контрольна робота №5.
Аудіювання
ЯК ДОМОВИЛИСЬ
Прийшла мама з поля і принесла дітям у торбі гостинця. Вона завжди так робила. Дмитрик зразу ж побіг до свого брата – Сашка. Побачивши його ще здалеку, закричав:
-- Ура! Мама сьогодні на баштані була. Вона щось принесла нам з тобою. Ходімо швидше додому.
Сашко, як завжди, почав хитрувати. Він гадав, що мама принесла з баштану кавун.
-- Давай так поділимо гостинець, -- каже він. – Мені буде середина, а тобі решта.
Дмитрик задумався на хвилинку тай говорить:
-- Добре. Хай буде по-твоєму, якщо так бажаєш.
Прийшли до хати. Дмитрик дістав з торби диню. І справді, то був не кавун, як сподівався Сашко,а велика жовта диня. Дмитрик, не поспішаючи, розрізав її, вичистив на тарілку насіння і поставив його перед Сашком:
-- Ось тобі твоя середина. Бери їж. А я з’їм решту.
Потім Дмитрик, звичайно, поділився з братом динею. Але варто ж було хоч трішки провчити хитрила.
(140 слово) За М. Герасименко
1. В чому мама принесла гостинець?
А В кошику; Б В торбі; В В сумці.
2. Де мама була на роботі?
А На фермі; Б На баштані; В У саду.
3. На який гостинець чекали хлопці?
А Цукерки; Б Яблука В Кавун
4. Про кого або про що це оповідання? Вибери. Познач.
А Про хитруна, який себе перехитрив; Б Про жадібність; В Про турботу.
5. Як звали братів?
___________________________________________________________________________
6. Продовж речення: Дмитрик дістав із торби ____________.
7. Про що говорить той факт, що Дмитрик все ж поділився з братом?
____________________________________________________________________
8. Придумай свій заголовок до твору.
____________________________________________________________________
Контрольна робота №6.
Аудіювання
Горіх
Бабуся передала з села торбинку з волоськими горіхами, бо її онучка Інна їх дуже полюбляла.
Один волоський горіх Інна загубила на подвір’ї. Горобці примітили згубу і зразу підлетіли. Однак шкаралупка на горіхові була для їхніх дзьобиків занадто твердою.
Ледачий голуб теж побачив горіха, але навіть не спробував вилущити його зерня – голубові аби хтось вилущив, то він готовеньке склював би.
Підійшов до горіха великий смугастий кіт. Понюхав його , покачав лапою та й пішов, гордо несучи свого пухнастого хвоста.
Так і лежати б горіхові хтозна-скільки. Але тут – шуг! – на подвір’я опустився грак. Діловито підступив до горіха, дзьобом – тук-тук-тук! Мовляв, відчиняйся!
Шкаралупка не піддавалася.
Тоді грак ухопив горіха в дзьоб, злетів з ним вище сусіднього багатоповерхового будинку та й кинув його звідтіля на асфальтовану доріжку. Шкаралупка тільки хрусь – і розкололася. А грак уже й тут: видовбує зерня до дрібочки та позирає, чи не загубив хто на подвір’ї ще чогось смачненького.
(150 слів) За Є. Шморгуном
1. Що загубила дівчинка на подвір’ї?
А Гроші Б Сумку В Горіх
2. Хто першим примітив згубу?
А горобці; Б Голуб; В Грак
3. Чому голуб не виклював горіха?
А Був не голодний; Б Був ледачий В Був розумний
4. Що зробив з горіхом кіт?
А З’їв; Б Понюхав; В Забрав
5 Як звали дівчинку, що загубила горіх?_____________________
6. Яка пташка виявилася найрозумнішою?_______________________________
7. Грак підняв горіх вище сусідньої багатоповерхівки і ____________________________
___________________________________________________________________________
8. З’єднай частинки.
Горобці лінивий
Голуб кмітливий
Грак цікаві
Контрольна робота №7.
Робота з літературним твором (письмово)
Вимоги до письмової перевірки роботи над літературним твором:
Письмова перевірка досвіду читацької діяльності у 2 класі передбачає первинне ознайомлення учнів із текстом під час читання його вголос учителем. При цьому другокласники мають стежити за читанням по тексту. Учні 3-4 класів читають текст самостійно мовчки або пошепки. Після первинного ознайомлення з текстом, під час його опрацювання учні виконують письмові завдання на перевірку сформованості вмінь визначати основну думку твору, його тему, розрізняти жанри, встановлювати послідовність подій у творі, характеризувати вчинки дійових осіб, пояснювати зображувальні можливості художнього слова тощо. У 2 класі письмова частина роботи передбачає 3 завдання з перевірки уміння працювати з літературним твором і 1 творчого завдання.
Контрольна робота №7.
Робота з літературним твором (письмово)
Чому липень липнем назвали
Було тихо й спекотно. Над водою бабки літали, на кущах ягоди червоніли, понад квітами бджоли гули, сік-нектар збирали.
Все було так, як повинно бути в місяці липні.
От тільки сам липень був чимось не задоволений. Сонце яскраве -преяскраве, небо чисте, безхмарне, а липень хмурився.
-- І чого мене так назвали? – думав він. – Незрозуміло. Всі брати-місяці правильно звуться. Січень – снігом січе, травень – трави жене, жовтень – лист фарбує. Чому ж мене липнем назвали? Може спитати кого-небудь?
Побачив пташку і питається:
-- Скажи, будь ласка, як тебе звуть – величають?
Нічого не відповіла пташка, за мухою погналася, кинулась ліворуч, кинулась праворуч,клацнула дзьобом – і немає мухи.
-- Мухоловка, -- здогадався липень…
Дивиться він: на низеньких кущиках ягоди чорніють. Не питаючи, відразу дотямив – чорниця визріває.
-- Усіх, усіх як треба звуть, -- зітхає липень, -- тільки чому мене липнем назвали?
-- Липнеш до всіх, от і назвали, пробурчав старезний пеньок, що куняв на осонні.
-- От воно що, -- обурився липень, -- липну до всіх… -- І стало йому гірко, тяжко від такої несправедливості. Зітхнув бідолаха. А навкруги так гарно, сонце яскраве, повітря духмяне, чи то медом пахне, чи то липа цвіте…
-- Липа цвіте? Так, справді, липа цвіте… От воно що, -- зрадів липень, -- тому мене липнем назвали, що в цей час липа цвіте.
Над водою бабки літали, на кущах ягоди дозрівали. Понад квітами бджоли гули, а на узліссі липа цвіла. Все було так, як і повинно бути в місяці липні .
(226слів) І Прокопенко
1. Яка основна думка твору?
________________________________________________________________
2. До якого жанру відноситься цей твір?
________________________________________________________________
3. Підкресли в тексті кінцівку.
4. Напиши, чим тобі подобається місяць липень.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Контрольна робота №8.
Навички читання вголос (усно)
Та сама Мишка 3
Була собі Мишка. Та сама, без якої Ріпку не змогли Дідусь разом 16
з Бабусею, Онучкою, Жучкою та Кицькою вирвати. Тільки ото коли 26
Мишка підбігла та Кицьку за хвоста вхопила, та дружно всі разом 37
смикнули – отоді й витягли Ріпку. І Бабуся стала Мишці біля нірки 48
шматочок сиру класти. І Кицька ту Мишку вже не лякала. 58
А Мишка дуже запишалася!.. Наступної осені знову кличе Дідусь 67
усіх Ріпку рвати. А Мишка каже: 73
-- Я ще не встигла відхекатись од торішньої ріпки. Дуже важка 83
робота була. Страх як я наморилася. Тягніть самі! 91
І справді, цього разу без Мишки Дідусь ухопив Ріпку за чуб, а 103
Бабуся,Онучка, Жучка, Кицька ухопились одне за одного – і дружно 113
витягли нову Ріпку. Навіть ще більшу , ніж торік! Всі були задоволені. 124
Тільки Мишка ніяк не могла збагнути, чому це Бабуся почала 134
Забувати покласти їй перед ніркою шматочок сиру? А Кицька – та 144
стала страхітливо шипіти і лякати Мишку. Хоч з двору сіроманці втікай! 155
Ю. Ярмиш
І 1. До якого жанру належить твір?
2. Назви персонажів твору.
3. Хто дуже запишався, що допоміг витягти Ріпку?
4. Чому Мишка відмовилась допомагати цього разу?
5. Чи впоралася сім’я без неї?
6. Що здивувало Мишку?
ІІ 1 Назви жанр твору.
2. Ця казка народна чи авторська?
3. Чому Бабуся більше не лишала Мишці сир?
4. Які риси характеру проявилися у Мишки?
5. Запропонуй свій заголовок до казки, яку письменник розказав по-новому.
Журка і Петя
Був у мене ручний журавель Журка. Всі любили і поважали Журку 11
за надзвичайну солідність. Мені хочеться розповісти про відносини 19
Журки і півня Петі. 23
Півень – це , звичайно, дуже темпераментна і горда птиця, а 32
журавель теж горда і надзвичайно солідна птиця. 39
Бувало, вийдеш не ґанок, покличеш: ціп-ціп-ціп, -- і всі кури з 49
півнем на чолі мчать на сніданок. А журавель іде повагом. 59
Кинеш журавлю шматочок хліба, він спочатку нахилить голову 67
набік, подивиться своїм рубіновим оком, тоді клюне. 74
А вже в Петі, у того інша хватка: він , не роздивляючись, бігом 86
підлітає, і, поки журавель гляне, хліб уже в Петиному волі. 96
Вийшло так: або недоїдати Журці, або солідність втрачати. Та 105
Журка знайшов вихід. Зорієнтувався і прийняв нову тактику: поки 114
ще кинутий йому хліб до землі не долетів, він, як блискавка, до 126
Петі – та як уріже його своїм гострим кінджалом-дзьбом! Петя 136
навтіки, а Журка тоді солідно нахилить голову, гляне на хліб і, не 148
поспішаючи, клюне. 150
Урахувавши це, Петя перестав на Журчин хліб навіть дивитися… 159
Дуже солідна птиця Журка! 163
За В. Литвиненко
І 1. Яку птицю звали Журкою?
2. Разом з ким Журка годувався?
3. Хто перехвачував шматки хліба, кинуті журавлеві?
4. Як вирішив цю проблему журавель?
5. Який жанр цього твору?
ІІ 1 Назвати жанр твору.
2. За що журавля любили і поважали?
3. Хто з птахів був гордим і солідним, а хто гордим і темпераментним?
4. Яким виявився журавель у складних умовах?
5. На чийому боці симпатії автора?
6. Як ти відносишся до півня Петі?
Немає коментарів:
Дописати коментар