Дорогі мої випускники!

   Чотири роки ми разом з вами піднімались сходинками країни Знань — все вище і вище. Вчились писати, читати, рахувати. Вчились дружити.

    Шкільний дзвінок! Пам’ятаєте, як він покликав вас на перший урок? Якими несміливими невмійками ви зайшли за мною в шкільні двері? Як навчилися безшумно сідати і вставати з – за парти? Як одержували свої перші бали? А сьогодні цей дзвоник сповіщає вам про те, що уже закінчуєте початкову школу. 

  Дорогі мої дітки! Я дуже сподіваюсь, що ті паростки добра, справедливості, чесності, милосердя, які я намагалась прищепить вашим серцям, ви не розгубите. Нехай стежини, які ведуть до нових знань, будуть осяяні яскравим світлом перемог. А якщо у країні знань ітимуть дощі – то лише «зоряні». У пам’яті моїй ви назавжди залишитесь такими, якими я вас поступово відкривала для себе і якими ви сьогодні йдете до 5-го класу.